Вербна сокира

 .    Вербна сокира Вербна сокираІ що ж ти ото зараза робиш? Я ж тебе попереджав. Дочекайся ото моменту доки управляючий хоч би на той бік поля від`їде! А це що потвоєму момент? А так кавунчика воно відітєль нагло возбажало кірзоопудало несите... Що ж тепер тільки вшиватися й залишилося! Сьогодні вже тут і овечого драже посмоктати не дадуть. Бо сторож Сенька Матня після цього нас і за кілометр до насіннєвого поля не підпустить. Він же не такий пришиблений як ти Пукін щоб вигнали його звідси ще до того як охраняємого та оберігаємого добра вдосталь додому не навозив? Бо чого б тоді ото на цю роботу йти за такі копійки? Вкравсобствєнность чиюсь охороняти?  Дурень ти дурень... Дурбецало хрєнове... От кажуть же панясті поляки що якби не губка була б шубка а шпанясті босяки що пузоблудіє гірше гузноблудія. Так чого ж ти ото заразо зарані на поле виперся якщо знав ці мудрі народні словеса? А управляючий тепер законно сьогодні буде жити прямо тут. Та й взнав він тебе. Отож тепер молися щоб чужою удачею тебе подружеськи та й не наділили. А кавунячі сорта ці я  чував зовсім недешеві. Свій пуд золота де й з ким треба  з`їсиш поки хоч трохи наділять. Отож як не повезе то можеш і до шпанястих босяків у хатку з гратками переселитися... Буде тобі там хіба такий екзамен на пузоблудіє! Да – да! А ти що собі думав?   Балбес ти балбес. І я от що тобі скажу Ти не простий ти калірований балбес. І не дуйся отут мені це в тебе зовсім не сьогодні почалося. А ото як ще школярами ви з малим Цмакалом іноземних Дідів Морозів у клубі на постановці зіграли. От саме тоді й  стало вже геть ясно що полку дуриндюків прибуло аж щедро. Ну це ж треба було таке на сцені ляпнути Я саунний Дід Мороз а звати мене Йолоп Пукін. А одразу за тобою й малий Цмакало гуняво додає А я прибув із коньячної Франції а звати мене Пердоель. Такі малі зовсім ще випердятка а вже десь і почули. Один про фінську сауну а другий що коньяк у Франції започаткували колотить... І це ж добре що потім зчервоніла мов та пожежна лопата вчителька  ведуча людям все пояснила бо багато хто подумав що то так треба по сценарію. Тобто сказала що  ти фінського повинен був злицедіяти  Йоллопуккі а він французького – Пер Ноеля... Отак і ходите тепер селом дует морожений Йолоп Пукін та Пердоель. Хай вас кобила щільно ніздрею укриє. Ну а тепер Но конячко поєхалі! Нас сьогодні ходячий гузношлунок підставив тому й додому. Там поверну тебе Дмухайловичу й хазяйнуйте собі далі на здоров`я. Та щоб не зовсім собі в убиток то хоч сушняка в акаціях мені на дрова назбираємо.  А тобі вельмишановний Пукін як наш фельдшер каже нежадний бананус в усміхнений анус... Да бо штрафники завжди повинні щедро борг іскуплять. Отож на зборі сушняку й відомстиш. А ти що подумав? Тю от шибеник розбещєцький  то ж так у переносному смислі сказано. Так що давай готуйся добре попрацювати Семимісячний Зарані Звідусіль Вистрибуючий. Ото як несвоєчасно щось ізробиш завжди самі тільки нескладухи. Ти от молодий ще геть життя в старому чоботі не нюхав. Тпру конячко вже приїхали. Станція Акаційки доярка сплутала дійки. Думала – коров`ячі а свої набагато краще! От воно як. Ну злізай резвий в`юноша чого ото сидиш? Он бери ноги в руки й вперьод с пєснєй! Бач ото його тут скільки. Щоб мені бігом повен з горою віз сушняка був!  Що круто кажеш дуже? Це тобі ще ніжнолагідно з поглажуваннями затверділих на вимені місць а міг би в мене й на всі полушарія батожари скуштувати кастроном  дурманський. Отож і трудись давай. Праця он з мавпи людину вицідила то може й з тебе колись щось порядне до цідилка прилипне а не тільки самий кізяк. Коротше язиком плескати – не мішки тягати давай впєрьод до трудових висот! А я тим часом під акаціїною на кухваєчці солодко відпочину... Щось мене погода ця навертає на спогади... Ага... Працюєш вже? Молодець! Тепер ще й вуха локатором настовбурч і слухай–но уважно як ото від невчасняку сокира на вербу ускочилася й аж у самому гіллі причаїлася. Та ще й з топорищем і у ручищі. Не чув ще такого? Так я тобі недогласові  зараз про це й  розповім...  Отож відпочивали якось мій кум Гришка Дронгель з жінкою Люською в плавнях туристами в палатці. Ота та знаєш її ти що ніс мов м`ясникова сокиряка й кулацяри пудові. І навіщо воно ото женщіні така нешутєйна зброя? Тільки спокуса лишній раз свого чоловіка без качалки голими руками перевиховувати. Якось я навіть сказав Гришці ще до їх весілля що ти ці зажиманси біля фонтану прекращай бо вона потім під гарячу руку може й додушити якщо задовба бойовим носом буде недостатньо. А він мені на те що кохаю її і – точка. Да любов зла не тільки у козла...  Та як виявилося воно ще й нічого. Ледь були не розбіглися як дітки ще геть малі були. Потім разом подолали обсілі перешкоди і вже вісімнадцятий рік живуть. І ще й дружно. Отак воно буває...  Да відволікся від основного я... Отож острів там у плавнях є такий Високий зветься. Не знаєш? Ну ти й темний. Та такий що аж у замурзаного і ще й в густому тіньочку негра аж насуху виграв... Коротше слухай сюди. Сам Високий геть безлюдний