Здригнулася ранком
Цей дотик губами
Прокинулась раптом
Сварилась зі снами
Здавалось далеким
Давно пережитим
Та в небі лелеки
Літають над житом
Дарують надії
Приносять лиш щастя
Та здійснюють мрії
Бережуть від напасті
Давно пролетіли
Вже тисячу років
Мені залишили
Неміряні кроки.
11.07.2020
фото автора
Свидетельство о публикации №220071200567
Гарний вірш, але зараз усюди я бачу тільки сумне.
Нехай береже Вас Бог.
З повагою та теплом,
Валентина Петряева 29.09.2020 14:14 Заявить о нарушении
існувати завжди.
Дякую за Вашу присутність.
З теплом
Нелли-Киев 30.09.2020 09:23 Заявить о нарушении