Здригнулася ранком

Здригнулася ранком
Цей дотик губами
Прокинулась раптом
Сварилась зі снами
Здавалось далеким
Давно пережитим
Та в небі лелеки
Літають над житом
Дарують надії
Приносять лиш щастя
Та здійснюють мрії
Бережуть від напасті
Давно пролетіли
Вже тисячу років
Мені залишили
Неміряні кроки.

11.07.2020

фото автора


Рецензии
Доброго дня, Ніно.
Гарний вірш, але зараз усюди я бачу тільки сумне.

Нехай береже Вас Бог.
З повагою та теплом,

Валентина Петряева   29.09.2020 14:14     Заявить о нарушении
Рада Вас бачити, пані Валентино. Сумно, але надія має
існувати завжди.
Дякую за Вашу присутність.
З теплом

Нелли-Киев   30.09.2020 09:23   Заявить о нарушении