Я полюю на брильянти,
На твої чарiвнi очi,
На твою усмiшку щиру,
Та на вiру, що кохаєшь,
Та у снах своїх бажаєш
Просинатися зi мною.
Та навiщо я вже в лiжку
Бiля тебе, замiсть себе?
Доторкнись мене рукою,
Щоб почути, я вже в ролi,
Я не коник кучерявий
За лаштунками на сценi.
Я герой твого роману.
Ну, а далi все як в книжцi,
Де Тристан знайшов Iзольду.
Тiльки дiї, пiт та жага,
Нiч удвох та повний шарм.
Та у грат стоїть на вартi
Чоловiк твiй, як жандарм.
Я полюю на брильянти книга Поранення
© Copyright: Анатолий Шварц, 2020
Свидетельство о публикации №220071200582
Свидетельство о публикации №220071200582
Рецензии