Малюнки

Малюнки (дитячi розповiдi)

- хочеш сітра?
- Да!!!
- Ну тоді вдівайся, йдемо в магазин!

Любив ходити в магазин по пи…сітро!
Заходиш в єдиний Центральний сільський Господарчий  магазин і бачиш кучу дядьків, тіток, молодіших людей і робітників якихось.

Це – спогад в межах 94-96их років. Ніяк не в 98-му – бо тоді вже появилися гривні.
Батько брав мені пи… Сітро і собі брав  ( а може то було пиво, не знаю) і я, як завжди мріяв, показушно пив з горла, як дядьки пиво!
А коли на місці, випивши сітро, здамо бутилки – за дві пусті – можна було взяти іще одну бутилу сітра.
- Ото парубок росте, так прикладається… будуть з нього козаки! – шуткував по бокам люд.
- Весь в мене! – відпарував батько і всі дружно зареготали.

Особливо смішним був «Радіст», завжди любив цього дядька, з малку. В нього завжди було достатньо роботи по всьому селу. А ще… він був «главним по стовпам», як я це називав.
І, неймовірно для мого захопленого дитячого розуму, в цього радіста були величезні залізні «сандалі»! Цей дядько в тих сандалях лазив по стовпах і монтував радіо-проводку, від дротового радіо.

По цьому радіо, в ті роки крутили передачі першого національного радіо; диктори оголошували «В країні – Шоста година Ранку»-«В країні – Полудень»… «…за київським часом», ведучі були впізнавані і незмінні, добрі і незатійливі, крутили багато української естради: іноді Павліка, Білозір Матвійчука чи Іво Бобула, більше – Павла Дворського, народні хори, італійських, французьких шансоньє, а по святам сучасну українську рок і поп сцену: Скрябін, Пономарьов, Білик, Лорак, Аква-Віта, Фантомас…

Коли я не ходив в садік, а оставався вдома – я заставав передачі з народними інструментами: обов’язково – гра кобзи, обов’язково – офіційні новини країни і державного курсу: Кучма те, Кучма се, уряд те-се, промови і нагороди, спорт, переможці і, по закінченню – прогноз погоди: «…На півночі Лівобережжя можливі дощі, грози, шквали. Місцями пориви вітру від дванадцяти до вісімнадцяти метрів за секунду»

«…Можливі» - не завжди ставало можливим, але коли гроза прибігала, іноді несподівано – шквали й дійсно були сильними, алея акацій під двором сильно гнулася, часто тріщали важкі гілляки на трьох великих тополях, які могутньо і широко височіли по сусідству