Будто возле моря

Неначе біля моря
             отут стою,
гуляє вітер,
             як я люблю,
і тут не жарко,
             бо вітерець,
запросить хвилі
             він у танець.

Вони танцюють,
             а ще біжать,
верби-вербочки
             поруч шумлять,
та ще і туї
             зелені тут,
неначе вітер
             і собі ждуть.

Беріз і кленів
             є стовбури,
чуприни пишні
             ще й зелені,
а юні туї
             ставали в ряд,
за вітром хилить
             верба гілля.

Продовження: http://proza.ru/2020/08/02/1287
21.07.2020-26.07.2020
Світлина автора,
міське озеро,
Івано-Франківськ.


Рецензии