Цвіла весна, сурмили до походу,
ранковий промінь з неба приліта,
а як виходили в далекую дорогу,
то заспівали і дзвенить душа.
Її пісні з собою забирали,
неначе голосом дзвінким співа,
була у них Марусі Чураївни
і України в них звучить душа.
В поході полк під хоругвами:
прощай, Полтаво дорога,
а пісня наче чистий дощик
умиє і цвіте душа.
Не плач, дівчино, не журися
і Богу за миленького молися,
хоч він поїде далеченько,
але повернеться скоренько.
Рости і виростай, дівчино,
і на другую весну розквітай,
а як вода тектиме каламутна,
то не журись і почекай.
В походи пісня проводжає,
стрічає й заспокоїть, бадьорить,
у вічність Чураївна відлетіла,
душа у пісні буде жить.
1.06.2020-3.08.2020
Картина із інтернету.
Цвела весна, трубили к походу
© Copyright: Светлана Борщ, 2020
Свидетельство о публикации №220080301749
Свидетельство о публикации №220080301749
Рецензии
