Ти мені то все казала, тихесенько, немов відьма до Вія,
Я очі бачити твої хочу, відкрий, там за вікном є ще надія,
На перехресті світлофори розповідають про шляхи, що йдуть в безодню,
Нехай собі йдуть, там будуть всі, але це завтра, не сьогодні.
То завтра ти здригнешся о п’ятій, втомлений, невчасно,
То завтра ти побачиш зранку, як останній вогник гасне,
То завтра все. І буде день, і буде без надії,
А поки прокидайся, кажу тобі відьмою до Вія.
Вий
© Copyright: Альба Трос, 2020
Свидетельство о публикации №220080300697
Свидетельство о публикации №220080300697
Рецензии
