Тореадур

 .    Тореадур ТореадурА я взагалі люблю тварин... Вони ж такі корисні. З них скільки всього можна виготовити. Якби не тварини то були б ми вегетаріанцями в березових личаках та травяних репетонах і з розлогими лопухами на головах. А як же тоді льодовиковий період? Вимерли б мов ті мамонти. Тільки мамонти мабуть з голоду а ми з голоду холоду та остюків з реп`яхами у важкодоступних місцях. Отакі вони тварини ті незамінні. Життя можна сказати нам всім урятували. Їх любити з самої тільки вдячності потрібно. Але як говориться не передати б куті меду. Бо тварина вона й у Африці тварина. Їй наші телячі ніжності нідочого особливо якщо телятко вже таки добрячий бугаяка. Тут крок уліво крок управо і всьо – торпедна атака. З розгону удар самонавідним рогачем з вісімсоткілограмовим держаком на ратичному ходу. Можна як кажуть і у ящик загриміти. Що вже казати якщо навіть у Іспанії найдосвідченіші тореадори й ті буває як бугай на чомусь там коли треба не послизнеться гинуть. А в нас що в селі? Самих тореадорів немає але койшо усетаки є. Для себе звичайно. Для своїх потрошку держимо. Ми ж не гірші за якусь там Іспанію їхню... Отож працював у Коровників та ви їх знаєте сім`я що багато корів держуть  пастухом  один чолов`яга. Звали його забув як а дражнили Зохво бо він тільки як у селі з`явився зіграв на Дні Нептуна в рибартілі чортяку з хвостом. І коли їхній ланковий Хведька Тирса його за щось там розшукував то сказав хлопцям А приведітьно отого нового зо хвостом я йому тирси зараз дам… Потім  «Зо хвостом» вигавкалося по пащекам народним і стало коротко та просто «Зохво». І от цей Зохво одного разу сказав як залицявся Любці Тріщині. Ну нашій сільській хвойді.  Ти не думай що я простий коров`ячий пастух. Я справжній ковбой… І два пістолети маєш? Маю один але зате на двох колесах. Можу ним і тебе підстрелити. Отвалі моя чєрєшня швидкий який стрілець. Не зламай стілець непростий ковбою. Отож непростий. Мене знаєш як бугаї бояться й поважають навіть племінні. Наприклад той же Дємбєль. А йому між іншим вже чотири роки.  І що?  Теж поважає й мабуть більше за інших бо досвідчений вже та мудрий  тож і відчуває мою неабияку міць. Та я їх братів наших більших не зобиджаю бо норов маю суворий але справедливий і добрий. Якби там не було а коли до тварини відносишся справедливо подоброму сильно то вона навіть якщо дражнити будеш й не зачепить. І той же Дємбєль на мене не те що не кинеться а навіть не роздратується. А взагалі люблю я їх тварин всмислі.  –То чо` до мене прийшов? Я не мукаю не бекаю і не даю... молока. Та я не так їх люблю. Ну чисто платонічно. Не знаю з якими ти їх косоворотами там полюбляєш але до мене більше не приходь. Я порядна дівчина й після скоту не доїдаю.   Та ти нічого не зрозуміла… Все що треба мені пойнятно. Іди вже он тебе твої рогаті подруги чекають не дочекаються ромео коров`яче. Любко от пішли до моєї череди я тобі там на місці усе розкажу й покажу а то це ж нада таке про мене придумати. Пішлипішли подивлюся а як брешеш то усі в селі взнають що тобі й корова нєвєста. Ну ти й намалювала прямо аж пензель із жаху встав. Ну то йдемо. З чередою сьогодні Васько Коровник. Зараз вони на краю лощини. Там і подивишся. Ти допоки не відмиєшся від тяжкої підозри в лісопосадці до мене не приставай. Я дівчина чесна та порядна й слово моє міцніше застьожки ліфчика. Спочатку діло потім тіло. Не дуже закручуй закатку Любко. Я лицар галантний але як доведуть до сказу можу й дамі макіяж на всю морду нанести.  От такі ви усі мужики. Без показу своєї сили не можете. А ми вже до речі в тій самій лісопосадці... А я як зустрічаю сильних то так слабну що аж ноги самі розчахаються. Отака вже вродилася. Покійні бабуся про це так і казали На тебе хіба чищений  чи хворий на срачку не скочить. Першому бо нічим а  другий бо якраз саме зараз дуже зайнятий.  Та знаю я знаю про твоє слабке здоров`я... спереду. Я тут трохи доктор і тобі повезло якраз саме по жіночим передкам то не відмовлюся як кажуть надати допомогу по мірі можливостей.   Ну то надай бо вже скоро з лісосмуги вийдемо а такий починається приступ що переживаю хоч би можливостей у тебе вистачило… Ніколи не сумнівайся в них. Таке собі придумала… Та я коли в рибартілі робив якось на спір з хлопцями ними відро карасів наглушив. Вони ще кількох окунів до юшки хотіли та прийшлось відмовити бо спинні плавці в цієї риби дуже колючі а шланга гофрованого щоб для захисту надіти з собою ні у кого не було… Тати що?! А що ти собі думала… Та ти що? Що? Щощо так довго резину тягнеш... Рибак ти в мене дивлюся добрий рибак… А як доктор? І доктор годящий. І господар у хаті згодиться. Він також і  домашній лікар бо кляті приступи замучують. То як?  Якось і я прийду швидку допомогу надать… І всього й то дєлов? Інше – подивимося! А не бре`? Всі ви так опісля як кажете.  Та нехай мене літом теплий дощ намочить! Ото поклявся так поклявся. Не вірю я тобі. Неубєдітєльно аж зовсім. І не приходь ото більше до мене. Я вже тобі казала що дівчина порядна й після скоту не доїдаю! От вже заторочила дурницю.