Попередня частина: http://proza.ru/2020/08/05/2332
Лісовий чаклун чаклує,
візерунок намалює,
а тоді творить для нас,
коли літечка вже час.
Міцна сітка ледь бринить,
кола, кола, й кола мить,
а дві нитки – вартові,
щоб відчути, що в вікні.
А у тому у вікні
видно бліки чарівні,
вир промінчиків не згас,
бути в лісі йому час.
Промінчики забринять,
кольорами застримлять,
стрибнуть в сітку павука,
буде сітка в кольорах.
Продолжение: http://proza.ru/2020/08/24/2027
18.07.2020-11.08.2020
Світлина Ігоря Винниченка:
“Лісовий чаклун.”
Лесной колдун колдует
© Copyright: Светлана Борщ, 2020
Свидетельство о публикации №220081101900
Свидетельство о публикации №220081101900
Рецензии