І Вот Вони Ідуть
Гудять Вітри Їм В Спину
Перед Очима Попіл Розстеляє Шлях
Звучать Насмішки Із Темних Глубинок
І Хтось Гукає Гадості Свої Їм В Голові
Но Це Воїни Господні
Вони Привикли До Такої Суєти...
Амулет З Собою Взявши
Дарами Світла Кожен З них Обдарувався
В Одиноку Дорогу Кожен З Них Подався...
Серце Їм Вториця
Холодний Розсудок Немов Руйнівна Рушниця
Голос Розума Їм Голосив
Меч Легко Голови Ворогам Пилив...
Кожен З них Заранее Прийняв Судьбу
Падемо Браття У Ізголовії Вершин
Страх Їм Не Поміха У Кінці
Смерть Готові Усі Зустріти На Чужій Землі
Коли Ворогів Більша Треть Своїх Бійців
Вони Готові Були Зберегти Хоть Одного З Своїх Бійців....
162
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220082500041
Свидетельство о публикации №220082500041
Рецензии