Хрещення

Після закінчення Великого Світового Локдауну Карантіну (ВСЛК, скорочено - веселка) Україна прийняла нову конституцію й стала називатись Єбспубліка Верба з наголосом на першому складі. На головних площах міст і сіл країни були страчені всі, хто займав будь-які чиновницькі посади з часів проголошення незалежності у 1991 році. Голови рубали кривими козацькими шаблюками. Кров текла, застигала, а тоді розмивалась дощами.

Америка локдауну не пережила. Й північна, й південна. Останнім воланням у пустелі була просьба до єрбинців (так стали називати себе українці) посіяти на звільнених від гріхів та людей землях огірочки. Чи була відповідь на ту просьбу дотепер невідомо.

Европа як така припинила існувати навіть не на середині, а ближче до першої третини веселки. Це було дивно, бо пандемія коронавірусу закінчилась рік до того як. Континент заріс диким соняшником.

Ліки від ковіду із стовідсотковим результатом одужання й багаторічного імунітету винайшли у Сомалі. Вартували вони недорого - тону пігулок можна було обміняти на кіло єрбинських огірочків.

Про Росію згадувати якось незручно. Опозиція, що прийшла до влади на цій богом непередбачуваній землі оголосила себе навалосистемною й видала наказ усім без винятку мешканцям примусово ставати нудистами, незалежно від віросповідання та сексуальної орієнтації. За непокору – розстріл, або заслання на огіркові плантації єрбинців. Населення чомусь масово ставало перед кулеметами.

Китай відбудував усі 28 000 кілометрів великої стіни й ні за які дульки-драники не показував ні одного вузькоокого носа з-за неї, хоча за півроку потому від ВСЛК уся ота їхня стіна вкрилася огірковим бадиллям. У глибині душі кожен громадянин піднебесної мріяв купити, вкрасти, намалювати собі єрбинське посвідчення особи.

Крим у результаті післякарантинних домовленостей між владою Чаду, Єгипту та Японії тихо й мирно затонув. Увесь. У новинах було оголошено, що винне у цьому глобальне потепління. Грету Тумберг призначили цапинею-відбувайкою. Офіційно посада називалась Цапка Відбувайлиня.

Невдовзі до краху Европи англійські аристократи вирішили пожертвувати усі свої заощадження на марсіянську експедицію, очолювану коханкою Ілона Маска. Вони відлетіли усім туманним альбіоном на потужних ракетах «Теслярі» кб южного. Здивуванню англосаксів не було меж, бо на Марсі вони зустріли єрбинців, що обкопували акуратні огіркові рядочки, старанно позбавляючись від ще невідомих науці бур’янів.

Життя продовжувалось, Земля мчала з космічною швидкістю навколо Сонця. Теплими, кінця серпня ночами  небо посміхалося у відповідь на погляди тих, хто без усілякої на то причини споглядав діаманти дивних, розсипаних по ньому візерунків зірок.