Хто ти, хто я, хто ми обоє?
Чужинці з різних двох планет.
Маленькі кроки - ми в розбої
В кохання битву влучив арбалет.
Забутий ранок - вічна ніч
Як бранка взята у полон.
Сидим навпроти: віч-на-віч.
І непорушно гнем чоло.
Рахую дні, лічу хвилини,
До зустрічі ніщо не миле,
Закрию очі- світ полине,
Затяжка знов відновить сили.
Ходжу в кімнаті, мотаю кола
На ліжко сяду - пекельна втома
Думки забиті - я невагома
Дерусь на стелю неначе хвора.
А ти не пишеш, мені не пишеш
Чатую скірізь, дивлюсь віднині
Усюди є ти, й тебе немає
Ніде спинити, ніде спитати.
Я не сумую і я не плачу
Я тобі пишу - ти не читаєш
Я б прокричала у вікна з ночі
Та ти байдужий, мене не чуєш.
У сновидіннях все раз за разом
Мене вітаєш і пригортаєш
Останній подих й тебе не знайдеш
Про вічну муку мене питаєш.
ХТО МИ?
© Copyright: Ольга Берлинг, 2020
Свидетельство о публикации №220090700073
Свидетельство о публикации №220090700073
Рецензии