4 вересня

4 вересня

4 вересня, наче так – річниця виходу альбому Metallica “Death Magnetic”. Навмисно, цю дату для себе не відзначаю, але пам’ятаю про неї. Бо з цим альбомом маю свої особливі спогади, життєві душевидні враження.

Альбом вийшов в 2008-му році. Я тільки перейшов на 2-ий курс. За новинами про Металіку тоді Я взагалі не стежив і не гадав. Дізнався про це вже аж…

Ми вдома якраз тоді підключили супутникове – і моїм джерелом інформації зі світу музики були новини з інтертексту (до супутника) і муз каналу «A-one».

Як Я втягнувся в вихор нового альбому Металліка.

Був вдома, не в Сумах. Дзвонить брат і питає: чи бачив Я новий кліп Металліки. Не бачив. Сказав «ловити» по A-one, може побачу. Сказав, що по звуку «як хароший ReLoad» (дуже хороший альбом Металіки), тобто, мав на увазі – кращі моменти та ходи.

Це було в суботу, в обід. Я Всівся на кріслах і дивлюся собі A-one, пообідавши. І тут – прям-таки наступний кліп, від моменту як всівся і почав дивитися – аж затрясло!!! Я в захваті!

The Day That Never Comes. Це був новий Кліп Металіки.

(Перегляд)…
 
Через пару тижнів мені захотілося придбати собі альбом, пошвидше тримати його в руках, не чекати, поки брат привезе мені «колись» компіляції альбомів з оним в списку. Як-не-як ДРУГИЙ РІЛОД – так я його охрестив в своїх очікуваннях, кліп не гонить! 

Толком і вибирати було ні з чого: катма грошей і якісь дивні декілька варіацій компакт-дисків. Все це в ун-зі «Київ». Придбав. Щоправда він іще тиждень лежав в дорожній сумці, допоки Я не приїхав додому в п’ятницю

Кажу чесно, таке буває: Я не зрозумів цей альбом, ці пісні під час першого суцільного прослуховування. Взагалі. Якась густота звуків, які важко було переварити і сприймати як цінитель. Єдине, що відразу, відразу впало в слух – вернулися класичні соляки, зразка «Масте оф Паппетс». Ну і логотип групи – повернувся в давній фірменний шрифт, якого не було з 1991-го.

Ну от, все чим Дез Маґнетік наситив мене – до грудня, майже все й оповів.

Альбомні Випадки.

Тоді, в перші пару курсів, Я іще мав звичку, коли був вдома (в основному – щотижня по вихідним) слухати магнітофон до засипання, як тільки відчуваю, що відключаюся – пультом вимикав, або ставив на авто-вимикання, або і взагалі на авто-ввімкнення режим будильника. І якось «будильником» була пісня «My Apocalypse», закриваюча в альбомі.

З самого сРання – вона викликала в мені стрес. Не призвела до нього, а лише навіяла. Але цих вражень достатньо було, щоби це запам’яталося навіки. Низький уклін, уклін сірій атмосфері безвихідності.

Пізніше, в 2013-му, коли я доживав в хаті №2-Богема, вранці виходив на прогулянку до обл. лікарні збирати монети в кофематі (1 грн, 50-25 коп. – при ціні на булку – в 4,50-6 грн), о, богемне нищебродство! Так от, одного такого ранку Я вийшов рано, в 7:15, залізав в маршрутен і наспівував цю пісню. А через пару днів – з’їхав з Богеми.

Часто в 2009-му і пізніше, ловив попутку в Ромнах і наспівував весь альбом. Ловити попутен було тривалим процесом. Співав цей альбом, коли взимку ходив в сільський магазин по хліб, на пошту; коли Антон в 2013-му, в січні запросив до себе в Суми, казав: приїзжай, в Сумах буде великий концерт з усіма всякими: Metallica, Kiss, Motley Crue, Queen… Я йому тоді говорив,що не може бути взагалі, але все ж може бути: Партія Регіонів вже наскільки зажралися, всі ті бандюги, що їм в нє*** дєлать здєлать подібний фест в маленькому невзрачному місті, за щот бюджету – можна що-хочеш. Ріскнуть стоїть!

Ріскнули – і узнали, що це був кавер-концерт, де одна кавер-група за всіх і співала, плутаючи назви виконавців. Антон не пішов тоді, а я тільки трохи побув і вернувся до нього додому.

Грудень 2008-го, перед самим новим роком Металліка випустила іще один новий кліп. І Я його дивився,

30-го грудня, свіжачком.

«All Nightmare Long». Воістину – це унікальне музичне відео групи, яке – НАВІКИ!

Неймовірний ефект!

Воно і зробило мою зиму, як і решту пів року 2008-го!

І на поки, останній приклад.

2012-ий, мій 5-ий курс. Вересень. Я влаштувався на підробіток – розклеювати оголошення. Обходив невидимі сторони вулиці, під будинками і клеїв: зі своєю сумкою, з пачками оголошень, клеєм і в навушниках, а в них – Металліка, особливо помітними були пісні з Death Magnetic.

Дні прожилися, а Спогади Залишилися.