Попередня частина: http://proza.ru/2020/09/06/1059
Ой, купала гілля
у воді верба,
хоч вона не юна
та ще не стара,
але нахилялась
і мила в воді
свої довгі коси,
глядить, що на дні?
Каченяток водить
качка сіренька,
поживу знаходить,
а хто пригостить?
Мама з дитиною:
тут людське маля,
тих і тих тут двоє,
й зграйка чимала.
Злітають листочки -
липа подарує
і мальків тут густо,
аж вода вирує,
ловлять на поверхні
і вглиб поженуть,
буде риб багато,
а мальки всі тут.
Продовження: http://proza.ru/2020/09/17/1731
23.07.2020-10.09.2020
Світлина автора.
Парк імені Т.Г.Шевченка:
Івано-Франківськ.
Ой, купала ветки в воде верба
© Copyright: Светлана Борщ, 2020
Свидетельство о публикации №220091001848
Свидетельство о публикации №220091001848
Рецензии