Здрастуйте назавжди!

Я знову відкриваю двері в свій світ.

Ця книга - шампуp, де змішано наколоті кращі часточки пpошлого і пpипpави майбутнього. Вугілля сьогоднішніх бажань ще не охололо!
  Там живуть різні істоти - добрі і не дуже, відважні і боягузливі, чесні і брехуни, різномовні, наївні і цинічні. Там встає вранці сонце, щоб показати вам новий день. Там відкривається древнє і молоде життя. Там вщент розбиваються серця і тільки найсильніші духом встають з колін, щоб йти далі.
  Повірте, вони живі. Дивні трохи, але ця дивина у них від мене. Я заразив їх. Ночами вони шепочуть мені свої секрети, скаржаться, діляться проблемами, хваляться досягненнями.
  Я покажу вам найпотаємніші куточки цього світу, відкрию найстрашніші таємниці, проведу темними і гучними провулками  сторінок одкровень, усмішок, інтриг і плачу.
  Вірте!
  Я чую, як вони вже шарудять листами. Або це не вони, а торішнє листя за кабінетним вікном? Хотілося б вірити, хоча й бува, порожньо. Навіси на дверях серця вкрилися іржею і скриплять мізки. Тільки вітер гуляє в порожніх кімнатах душі.
  І раптово захотілося назавжди закрити ці двері і залишитися  на самоті. Не тому, що мені хочеться самотності, а тому, що я безголосо-нечитабельна невидимка. Увійшов і вийшов, а мені так потрібно було знати, що я був.
  Я відкриваю вам двері в світ моєї книги. Це кондуїт часів буття. Скоро!
  Остання книга? Хай буде крайня.  Але шкода, що ви мовчки пройдете мимо. Ну, хоча б скажіть – «Здрастуйте назавжди!..»

P. S. Мир вашому дому! Смачно? Читайте і будьте!