В краю далекім залишаєш серце,
воно належало кому?
А може комусь серце краєш?
Собі, коли приходиш додому.
Суєт щоденних перегони
туди і звідти, і ще там,
неначе муха вертишся в окропі,
багато де, але у ньому сам.
Що ж, нічого втрачати
крім перегонів, але не забудь:
кожен по-різному керує,
життя окреслюючи суть.
Миттєва світу суєта зникає,
мине і те, що серце крає.
22.09.2020-27.09.2020
Світлина автора.
В краю далёком оставляешь сердце
© Copyright: Светлана Борщ, 2020
Свидетельство о публикации №220092701552
Свидетельство о публикации №220092701552
Рецензии
