Доторк, який болючий,
Ніби долаєш титаніву кручу.
Раптом летиш з гори,
Чи крила підставлять орли.
Навчилася вже гадати,
Неначе нові побудовані грати.
Доторк потрібен, як подих,
Ти ж сам собі друг, чи ворог.
Почувся голос трембіти,
Бити не є похідна від любити
22.09.2020
Мерехтить пустота у чужих словах,
Щирість лиш привабливе марево.
Не дістанеться неба безкрилий птах,
Та для багаття потрібне паливо.
Над сумом моїм насміхається Осінь.
Дивовижний дует вітра з дощем.
Та листя тримаються на вітах досі,
Накрили мене мокрим плащем.
18.09.2020
Дивним сумом пахне моя Осінь
Споглядають небесні світила
Кольори чомусь безголосі
Не розкрились осінні крила
15.09.2020
Вересневий смуток
© Copyright: Нелли-Киев, 2020
Свидетельство о публикации №220093000468
Свидетельство о публикации №220093000468
Рецензии