Для соплеменников,
охваченных безумием войны!
Пробач мене мій рідний край.
Пробач за божевільну думку.
Пробач мене зелений гай,
Ти залишився в поцілунку.
Я так сумую по тебе,
По тому, що казалось казкой.
Що зхоронив в самом в себе
Та й заковав в ланцюги з лаской.
Пробач мене, мій рідний край.
Я заберу тебе з собою.
Любов бушує зараз, знай -
Я так пишаюся тобою!
Р. Муляров.
Стихи брата. Р. Мулярова
© Copyright: Владимир Муляров, 2020
Свидетельство о публикации №220100201846
Свидетельство о публикации №220100201846
Рецензии