Перевод 6 сонета Вильяма Шекспира

Попередня частина: http://proza.ru/2020/09/20/1247

Нехай не зіпсує жорстка рука зими
літо твоє, як станеш виганятись;
зробить солодким вміст, де є скарби
з коштовністю краси, перш ніж їй загибатись:
використання це не заборонене лихварство
щасливить тих, кому позику заплатити,
для себе це, щоб іншого себе множити,
або у 10 щасливіше, як 10 до одного жити.
Десять разів за тебе щасливіший,
як десять з десяти разів перетворять тебе:
що зможе смерть зробити, якщо підеш,
життя в нащадках залишаючи своє?
Не будь свавільним, надто справедливим вмієш,
перемогти смерть з черв’яками ти зумієш.

Продовження: http://proza.ru/2020/10/18/1543
7.09.2020-9.10.2020
Світлина автора.
Оригінал: William Shakespeare
Then let not winter's ragged hand deface
In thee thy summer ere thou be distilled:
Make sweet some vial; treasure thou some place
With beauty's treasure ere it be self-killed:
That use is not forbidden usury
Which happies those that pay the willing loan;
That's for thyself to breed another thee,
Or ten times happier be it ten for one;
Ten times thyself were happier than thou art,
If ten of thine ten times refigured thee:
Then what could death do if thou shouldst depart,
Leaving thee living in posterity?
Be not self-willed, for thou art much too fair
To be death's conquest and make worms thine heir.