Новий рiк як час мертвих

Богемність в хаті №9. Зустріч нового року Я спланував в Сумах.

Черговий раз, моя Ялинка – це символіка Кока-Кола. Того року, в хаті №6-2 в мене була простенька але абсолютна червона футболка Coca-Cola.
А зараз – он вона, катрановою гірляндочкою звисає з батареї!

Щоразу до мене інтуїтивно приходить ідея – як охрестити, рік в якому буду жити, живу. Завжди зараніш виходило. Я не парюся щодо цього, але тут, розумієш – 31 грудня і 23 год з лишнім, а в мене іще нічого не названо, ггх! Для мене назви року – символічно і важливо, як і практичний гілозоїзм.

Вирішив піти в центр – щоби подивитися, як люд зустрічає 2020ий. І от, на половині шляху – мене почало крити, вставляти, почали роїтися задумки.

- Одразу же прийшла ідея назви для 2020-го року, яку Я відтворив-пригадав лише через пару тижнів;
- Відзняв серію роликів на старий мобільник, з яких потім зліпив відео-хроніку на тему
- Всю дорогу заганявся з оточуючих, з своїх чумових думок і якщо чесно – сам собі дивувся: Я ж не люблю ширпотребну тематику Зомбі ні в чому – і раптом сам почав видавати слогани та фразочки на тему!?
- Фоткав всяке

Чогось раптом почало не подобатися, що люди йдуть, стікаються в центр як не свої, неохоче – але з якимось відчуттям повинності: як зомбі. На основі цього Я і почав гнать та знімати відео навколо.

Там, на площі, зустрів даму-«спасибі, що в синьому», з корешами і чоловіком. З ними і протусував час-два.

Після цих неживих походеньок на новорічний «некро-двіж»-2020-го того – збився ритм: довго прокидався, довго не вставав з ліжка.

6 січня Я відновив свій інтерес до альбому Grave Digger «The Living Dead» (2018) і палко закохався в кожну його пісню.
Скачав, знову, в 1:26:22, щоби залишити в себе назавжди.

А тепер, в кінці року, розумію – чому мене так вдарила зомбі-тема: з легкого свавілля та белаберності чиновників, від малого до одіозних - тема НЕ-ЖИТІ, розпаду ума та мізеру ЛЮДСЬКОГО в пересічного жителя проявилася в усіх міазмах повсюди.
Оказалося, що суспільство не гнило до цього року, а злегка підвонювало. Куди ж іще, після 2020-го, далі?
Хоч наші і сміються з росіян, в плані бідності та реальності бідності на місцях простого робочого громадянина, з їх грубості та примітивності мовлення – але скоро будуть з нас, якщо не вже.
Подальший розпад нашого суспільства – буде не солодкий безкультурний, нецензурний, але пахне суворим диктатом та насильством кожного тв-віруючого беззаконника над чистим від змі правового громадянина.

2020-10-09