Вот и осень

      /перевод/

Ось і осінь прийшла с позаранку
Ледве теплим без вітру дощем,
Знову літо приснилось з серпанком
І що разом з тобою ми ще...
Ось берізки сумні в позолоті
Проводжають у вирій птахів
Хто ж це знав, що така ось розплата
За кохання чекає людей...
Без помилок ніяк не прожити
І навіщо винити когось
Сотні пОсмішок я поміняв би
На іскру, що в твоїх пустотливих очах,
На твій сміх, що немов у дитини
І всю ніжність тих ласкових рук
Та скребуть по душі тільки зливи
Наливаючи в келих... гіркоту від розлук.


Валерий Гурков /подлинник/

Вот и осень под утро стучится
Еле тёплым без ветра дождём,
А мне лето по-прежнему снится,
И, что вместе ещё мы вдвоём.
Загрустили берёзки во злате,
Провожая на юг лебедей,
Кто же знал, что такая расплата
За любовь поджидает людей.
Не бывает людей без ошибок,
Так зачем мы виним лишь других.
Променял бы я сотню улыбок
Вновь на искры в глазах озорных,
На твой смех, что по-детски наивный,
И всю нежность так ласковых рук,
Но скребут по душе только ливни,
Подливая в бокал... тихо горечь разлук