Школьное сочинение Гамлет

В чому трагедія Гамлета?
Кожна людина любить пофілософсувати, поміркувати про вічні питання, які завжди нас цікавлять. Одні - весь час мучаються сумнівами про життя, коли інших цікавить любов, мистецтво та релігія. Але всіх об'єднує одне - знайти відповідь на питання, що цікавить. Багато людей страждають в невідомості, а деякі на цьому не зациклюються. Відомий англійський поет і драматург, Вільям Шекспір, пише трагедію "Гамлет", де головний герой - людина, яка весь час шукає відповіді, перебуваючи в безвиході, заплутавшись у своїх сумнівах, все ж робить певний вибір, вважаючи його правильним.
 Всім відомий Датський принц, який став свідком братовбивства, зради і суцільної несправедливості у своєму королівстві. Всі можуть переказати цю трагічну історію, але то хіба знають всі про відчуття Гамлета, про його думки, що турбувало його впродовж всього твору до останнього рядка його фрази.
 Принц повернувшись з навчання бачить, що його батько мертвий, влада перейшла до дядька і мати вже встигла вийти заміж за нового короля. А вночі Гамлет бачить тінь батька, яка оповідає йому, що сталося насправді, про свою загадкову смерть і просить помститися. Але замість того, щоб схопити меч і піти мстити вбивці, Гамлет вирішує перевірити і упевнетися в отриманих відомостях. І навіть, взнав, що привид сказав правду, він вирішує ще почекати і не квапитися. Гамлет корчить божевільного, втрачає коханну і позбавляється підтримки близьких йому людей, він залишається один з несправедливим і підлим світом. І ми вже бачимо не безтурботного і веселого хлопчину, а пригніченого, замкнутого, задумливого Гамлета, повного ваганню, який розмірковує вже не про помсту, а про життя та смерть. Саме у цьому, як меня здається, була трагедія Гамлета. Адже якби він був сміливий и рішучий, помстився б підлому вбивці раніше, розрахувавши свої дії і підотувавши народ. І тоді можно було б уникнути марних смертей. А замість цього ми бачимо Гамлета напротязі цієї повісті, як мученика власних думок та припущень.
 Прочитавши велику трагедію Вільяма Шекспіра кожна людина знаходить свою відповідь на питання - "в цьому трагедія Гамлета?". Я думаю, що його нерішучість погубила, і не лише його. А для себе я зробила висновок, що потрібно бути сміливіше, але при цьому не забувати про розсудливість.