Карма. частина 11

Марта скоса споглядала на Стасіка : таки він був для неї справжнім дарунком долі !
Не втік, не сахнувся назад після всього, що вона йому наговорила, а впевненою сиьною рукою повів її в РАГС...

І для Андрійка - найкращий в світі батько. Тай зі свекрухою їй неймовірно повезло : не рівняти з пані Христею. Завжди привітна і вдячна, за те, що зробила щасливим її Стасіка.

Стасіка... Це він колись був Стасіком,  а зараз всі називають його Станіславом Броніславовичем...  Власником 3 станцій технічного обслуговування. І це лише початок. А все - дякуючи його золотим рукам механіка. І бухгалтерському талантові Марти. Так . Вони вдвох творять свою власну казку. Свою імперію.
А для Стасіка Музою стала Марта. В той день, коли вона різко висказала йому всю правду... а потім все ж погодилася стати його дружиною - в нього наче друге дихання відкрилося... Наче крила розправилися за плечима. Він поставив собі ціль і йшов до неї.

Від переповнення почуттів Марта поклала руку на плече Стасікові, а потім жартівливим рухом розбурхала волосся на голові .

Він усміхнувся :

- Що є , Мартусю ?

- Та от... хотіла попросити , щоб на поворотах ти приторможував... мене щось заносить... до нудоти... Боюсь, що пані Христя мене врекла... Вона так розглядала мене... так дивилася.... І на Андрійка... Особливо на Андрійка... Треба, щоб твоя мама сірники спалила. Вона в тому майстриня!

Стасік хитнув головою. За мить вони вже стояли перед невеличким особнячком.
Для Марти це був її Рай....

Вона швидко пройшла доріжкою, обсадженою чорнобривцями, зайшла на ґанок і сіла на диванчик . Адрійко з криком :" Бабусю ! Бабусю ! " вихором прнісся по будинку і в садочку таки надибав її.

- Бабусю ! Поглянь, якого трактора купив мені татко !

Пані Катя заусміхалася :
- Непосидо! Твій татко не знає як вже тебе розбестити !

- Бабусю ! Бабусю, - продовжив Андрійко,- мама хоче, щоб ти спалила їй сірники, бо якась тьотя її почарувала.

Пані Катя вимила руки і зайшла на ґанок :
- Мартусю... ти щось бліденька така....
- Ой, мамо, хотіла, щоб ви мені сірники спалили, бо певно мене врекли... Пані Христя.... Вона так дивилася на мене, так дивилася... А особливо на Андрійка...
йому взагалі би здалося яйця викачати....

Панв Катя уважніше придивилася до Марти і взялася за сірники...

- Ну що, легше, - спитала вона, вмавши її личко тою водою ....

- Та.... мамо.... давно хотіла з вами поговорити.... та воно якось не випадало.... А розкажіть, що то сталося з Стасиком ...

- Та що казати, доню... був десь як Андрійко зараз... Ото ми з мамою помідори якраз крутиди... маринад лише зварили.... помідори по баньках були розкинені, ото ж ми тільки зіьбрадися їх заливати, як отой шибеник зашпортався і сів у відро з окропом... Поки витягнули... колготки довелося зі шкірою знімати..

- Ви ж і зняли ? ,- аж здригнулася Марта .

Ні. Моя мама вилила на нього відразу відро зимної води.... Поки швидка приїхала...  там вже вони  ним зайнялися. Вони розрізали колготи, змастилиякоюсь маззю і повезли в лікарню. В опіковий відділ.... на попі довелося пересадити трохо шкіри з бедер....  Пісюнчик теж постраждав, але не сильно і швидко загоївся.... правда .... вигнутий якийсь ... Та то не мені тобі розповідати , - і вона виразно так глянула на Марту....

- От лікар потім і сказав мені, що можливо, Стасик не  зможе мати дітей... через опіки...

- А ви потім ще до лікаів зверталися ?
- Та що там було звертатися... Та й Стасик все соромився свого вигнутого, як серп пісюнчика.... А що ти питаєш ?

- Та, знаєте, мамо, якби не ваша впевненість... я себе так ніби вагітною почуваю...

- Від здивувпння брови пані Каті полізли на лоба :
- Ти впевнена, дитино ?
- Та не зовсім... але якось мені млосно.... і в животі, наче рибка хлюпає....

Пані Катя зсунула брови і кинула :
- А ти там ні з ким ? Ну щоб якого брата Андрійкові... Дивись, доню, я тебе не суджу... тільки як то всьо Стасік сприйме....

- Та Бігме, що я ні з ким більше ! От тому вас і хотіла розпитати.... А ви після.... ну, вже коли він виріс.... ви до лікаря ходили ?

- Та де ! Не хотіла - м більше дитини травмувати... І так все в стороні тримався... а потім, над ним трохи підсміхалися... от він в техніку і пішов...

- І все таки, я би сказала завести його до лікаря . До уролога... нехай би зробив всі аналізи. Бо я руку на вогонь кладу, що ні з ким крім нього не була...  А в непорочне зачаття не вірю. Бо, ой як далеко мені до Богтродиці....

За кілька днів Стасік , червоний від сорому  аж під саме коріння  волосся , сидів в кабінеті перед лікарем і ніяково крутив обручку на пальці :

- Пане лікарю... я знаю, те що я знаю... але ж ті жінки... вони таки вірять в чудо... особливо, коли треба власні гріхи прикрити...

- Ну це ми потім побачимо, гріхи чи ні, а зараз я хотів би вислухати вас...
Стасік повторив завчену на пам'ять історію і закінчив : тому я не можу мати дітей, і Марта таки десь і вскочила в гречку !  Звичайно, пане оюлікарю, мою дружину я кохаю понад усе, але ж би могла мені якось сказати, що хоче ще одну дитину.... тому.... не легко, пане лікарю, роги носити.... голову тисне...

Лікар уважно вислухав ту всю історію, подумав і видав :

Сидячи в відрі ви більше пошкодили шкіру, були рубці і пересадка, опіки члена.... шкіра натягнулася і були рубці, тому і присутнє викривлення але , очевидно, вироблення сперми збережено і яєчка не пошкодилися або легенько! Тому я би порадив здати спермограму  хай навіть це вперше в житті! Бо як лікар з досвідом можу припустити, що в вас все добре...

  А якщо ви і після цього не повірите, то можна  зробити ДНК тест, для більшої впевненості.

Але зараз - ось вам направлення на спермограму. І більше віри в себе !

Поки чекали результатів тесту, всі в хаті були нервові. Пані Катя часом шпиляла Марту, але потім кусалася за язика : а раптом.... Для неї то все було чудом. А в забагато чуда вона не вірила... 

І от... той день настав. Лікар розгорнув результати, посміхнувся і сказав :

- Ну от ! Як я і казав. Треба вірити в науку. І в лікарів ! Ви можете мати стільки дітей, скільки захочете. ! Додому Стасік летів, мов на крилах. Тепер в житті його не бракувало нічого.
НІЧОГО !
( далі буде... )
Mira Alessandra Mairi
П.С. хочу від щирого серця подякувати моєму шкільному другові  Ihor Popov , прекрасній людині і талановитому лікарю- урологу за консультації  ;;