Tепер замовила снiг

Замовляла дощ, а тепер замовила сніг.
Він прийшов поночі, не постукав у двері.
Під моїми вікнами влаштував свій нічліг,
Не запрошував мене до інтимної вечері.

Ліхтарі метушились, світловий їх декор
Має бути прекрасним, все інше лиш тло,         
Свято першого снігу, тут ліхтар командор,
Ніби все це первинне, та в житті не було.

Ранок був занадто бадьорий. “Годі спати”, –
Чий-то голос над вухом моїм проспівав,
Працювали всю ніч листопадні солдати,
Та весь час метушився вітрогінний бурав.

Майоріли дивні на чорнобривцях вбрання -
Новомодні вдягнули їм снігові капелюшки.
Святкування  почалося з самого зрання,
Де не де на снігу із трави зеленіли смушки.

Листя на деревах мають снігові солодощі,
Та стиснулись від холоду троянди оголені.
Хто додав собі снігової краси та гордощі,
Дехто все ж відчув себе украй знедоленим.

Малувато тривало це зимове вторгнення,
Маркітний дощ нагадав про себе швидко.
Зчорніла земля, зійшло снігове огорнення,
Та свічадо на асфальті знову стало видко.