Жабеня. суржик
Там сидело лягуша.
Комара хотило зйисты,
Наблюдало неспиша.
А комар хотив пожиты,
Прылучывся, впав стримглав,
Укусыв, за що вчэпывся,
Лягуша пэрэлякав.
Тот как прыгнет, животинка —
Хвыля до небес пошла,
Обэрнулася горою,
Утопыла комара!
Як гуляты на тых кочках
Прыйдет и твоя пора:
Прыгадай нэщасну долю,
Сильно злого комара.
И когда забачиш жабу,
Животинку не чипай,
Бо стрыбнэ, оно вам надо —
Будуть люды поминать.
Свидетельство о публикации №220112100183