Павши На Коліна Гірко Крича
Лєнь Хутко Зміями Окутала Жеребця
На Руках Закоченні Рукава
Грьозами По Локоть Задерта Рука
І Лиш Мідна Монета Як Росплата
Стоїть У Шкіряного Ремінця....
Жони Стрічки Плели
Своїх Любимих Старались Відігнати Від Біди
Мужья Їм Вірність Сохраняли
І В Послідньому Бою Їхні Іменна В Серцях
Любов'ю Воспевали....
Занепалі Душі У Дворця Зібрались
Казнити Мала Їх Стража Творця
Відпустити У Дальне Щасливе Життя.
Відмороженні Чоловіки Хутко Встали
Штани Повскидали Й На Жінок Обезсилиних Напали
Семья Своє У Них Запускали І Мов Криком Переможця Про Це Возвіщали.
Жінки Ридали І Потомків Своїх Проклинали
Мавши Шанс Спастись - Облажавшись Як Послідні Законченні Лохи...
169
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220120501320
Свидетельство о публикации №220120501320
Рецензии