Я Напишу Том Про Деприсняк
Де Дує Жуткуватий Сквозняк
Вокруг Туман І Суєта В Очах Лише Гірькота
Падає Наглухо Стояча Душа...
Вокруг Тишина
Шепотом Манить Пустота
Башня Мрій Скрипить Від Ілюзій Зла
Прощай Мила Моя...
Пробував Співати Но Замість Того
Став Мичати І Кричати
Клочья Добра В Собі Рвати
І У Вічному Отчаянии Пропадати...
Ржаву Монету Подав Мені Бідняк
Зареготав Збоку Багатий Слимак
Нехай Рушаться Стіни В Хаусі Буття
Слідуйща Остановка В Домі Забуття....
Говорять В Такі Моменти
Сама Судьба Нагострює Мечі
Роскидує Їх По Всій Грішній Землі
Підбери Його І Дальше Іди
Либо Згинь І В Печалі Суїцидал Прийми...
Дерево Знаммя Це Взяло
Розчаруванням Єдким Поросло
Дари Свої Дало
Воскреснути Наверно Сужденно...
171
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220121200044
Свидетельство о публикации №220121200044
Рецензии