Блукаю безбарвним містом,
Шукаю заблукані сни.
Природа стає терористом,
Не чути живої струни.
Постійними стали нічниці,
Вподобався їм світанок,
Чекали на зустріч, немов п’яниці -
Ніч кожна була наостанок.
Вкрив Землю панцир льодовий,
Зчорнілий асфальт – долина,
Покрив крижаний такий бойовий,
У вологих свічадо – картина.
Природа – митець, природа – естет,
І кожен побачить, що зможе.
Мо вікна чужі, свій портрет, силует…
Вистава моменту природи схоже.
Блукаю безбарвним мiстом
© Copyright: Нелли-Киев, 2020
Свидетельство о публикации №220121601038
Свидетельство о публикации №220121601038
Рецензии
