Думки вголос
Усілякі літературні модерни з часом заростають колючим терном. Казав мені мій знайомий Вася, що завжди у пошані була й буде класика.
* * *
Людина – цілий світ. Якщо принизити його – помститься Всесвіт.
* * *
Віднайти слово… Слово, яке відчутнє на смак, зриме на колір, яке чіпляє, струни душі!
* * *
Проза, як тісто: потрібно добре вимісити, інакше воно не зійде й буде глевким, неїстівним, шкідливим.
* * *
Політика – один з найважливіших, найвпливовіших напрямків людської діяльності, але, на жаль, один із найбрутальніших…
* * *
Краще засвітити бодай одну свічку чи каганець, ніж проклинати темряву, бо все зійде нанівець.
* * *
У деяких письменників у творах замість соковитої, мелодійної, лірично-говіркової мови – модернове словоблуддя.
* * *
Комп'ютероманія – це напівдорога між справжнім життям й небуттям.
* * *
Літературний твір без соковитої української мови, без говірок, діалектів в розумних межах і суржиків – це дерево без коріння, це страва без солі, це рафіноване, застигле словосполучення…
* * *
Війни – це понівечені, скалічені долі, це трагедії, драми простого смертного люду, якого жбурляли у нещадні жорна жорстокі правителі...
* * *
Згідно гіпотез деяких вчених на планеті Земля існувало п’ять цивілізації, які, розвиваючись, знищували самі себе. П’ята, нинішня цивілізація – арійська. Дуже не хотілося б, щоби її дісталася доля попередніх…
Але… Так прагнення до більшої безпеки країн веде до все більшого нарощування воєнного, ядерного потенціалу. Нерідко неконтрольоване, безсистемне використання колись невичерпних природніх ресурсів веде до їх зменшення, зникнення. Прагнення до так званого міського комфорту веде до спустошення, зникнення сіл, а реклама товарів, продуктів через найрізноманітніші «стерильні» упаковки веде до катастрофічного захламлення планети непотребом, відходами…
* * *
Відомо, що творчість людини – багатогранна. Так, наприклад, вчені, винахідники, конструктори покращували матеріальну сторону людського життя, а представники культури (композитори, художники, письменники, режисери) – духовну.
* * *
Журналісти висвітлюють факти. Письменники висвітлюють душі.
* * *
Бажано, щоби літературний твір не тільки дихав справжнім життям, але й надихав...
* * *
Твоя тінь – це уже не ти. Це – твоє найближче несправжнє минуле…
Леонід Луцюк
Свидетельство о публикации №220122001957