У життi

                На віку як на довгій ниві – усякого трапляється…
                Прислів’я


     В цей день я завжди на краю розпачу. Не повинно так бути, еге ж?
     У мене ніколи не було так, щоби я прокинулася зранку, в день народження, а навколо сяяння добра, тепла та любові.
     Я б оце хотіла з посмішкою відкрити, мружачись, очі, а за секунду до того, відчути аромат кави та тонкий солодкий присмак до неї від квітів. Щоб все це колихало мене з першими відчуттями себе у святі. 
     Багато було такого в інші дні. А в день народження ні. Чому так?
     Мене балували такі вершини життя, що годі сумувати за простими речами, як то: суміш аромату кави і квітів. Але все-таки дивно. Як от дивно, що я не принцеса. Бо ж є впевненість, що я саме вона… на горошині.
     Невідповідність очікуванню.
     Могла б срежисирувати це. Та боюся, що таке «чудо» не задовольнило б мене. В цей день бажаю несподіванку. Мрію про неї все життя. Але нікому не можу розказати. Бо не буде сюрпризом.