МУЗА
З невідомо небесної, богиня, висоти
вниз - ще хвилина й каменем лечу я,
мо, там, внизу, мене, творця, підхопиш ти.
Нехай на землю сиплються уламки,
я не згорю, немов в літаючій труні!
Та підстелила б ти соломки краще, -
не спокушайте долю Музі і мені!
Свидетельство о публикации №221010200875