Любовь - зубная боль в сердце!

А вы верите в любовь с первого взгляда?
А в любовь с первого раза?
Любовь - это зубная боль в сердце!
Чувства и эмоции буквально захлёстывали меня! Я созрел!
Дверь тихонько скрипнула и я робко заглянул к ней...
- Вы мне очень нужны! Без вас не могу! - я вложил в свою речь всё своё обаяние...
Мне пришлось её мотивировать...
Я даже в шутку пообещал, что женюсь на ней... и сделаю счастливой... И она сходу впустила меня к себе... И что тут  началось!... Хотя, всё получилось вроде бы вполне естественно...
Я внезапно почувствовал запах её духов... Мне хотелось... да просто были уже жизненно необходимы прикосновения её нежных рук! Кровь пульсировала во всех органах...
Под изящным приталенным халатиком я мысленно дорисовывал формы её совершенного(женского!!!)тела... Она была неповторимая! Лань! Богиня!
Таз - как сердечко с открытки! Телосложение как у прекрасной гимнастки или стюардессы! А глаза глубокие как горные озёра...
Особенно левый!
Я её боготворил и вожделел,
погрузившись в атмосферу релакса...
Я был в ней абсолютно уверен, ведь мы всё спокойно обсудили...
Я был первым мужчиной!
Она попросила меня лечь в огромное кресло и откинуть голову назад, а сама села вплотную ко мне и слегка надавливала сверху...(так ритмично!)своей грудью...
От такой невероятной и скоропалительной близости я понимал, что её можно и нужно любить... практически, профилактически и систематически...
Что тут началось! Это сплетение рук и ног! Эта лёгкая дрожь по телу! Это так волнительно! Так завораживающе! Не мне вам рассказывать, если вам уже есть восемнадцать!
Она входила в меня... многократно...
И так искусно! Так непредвзято! Так! Так! Так! Так!
Я отдался ей всецело и полновластно! И после каждого раза она смущенно называла меня сумасшедшим... Да! Я кричал! Потому, что уже не было сил терпеть!
А потом...- всё нарастающая  боль... Она несколько раз просила убрать язык... Потом чистый свет... Всё! Больше ничего не помню... Куда-то провалился... Только кровь... на салфетке... И она кончила!
После всего, что было между нами... она сняла с лица защитный экран и маску и спросила низким грудным голосом:
- А завтра... сможете прийти? После работы?
Я смущенный и обессиленный молчал.
- Ничего не ешьте и не пейте минимум два часа!- продолжала стоматологиня.
Оказалось, что она лечила меня без обезболивания! Так как у меня отсутствовал страховой полис...
А напоследок, снимая перчатки, она вдруг как заголосит на одной ноте... минуты на три!...
Я даже подумал, что у неё кнопку оргазма заклинило. А она упёрлась вытаращенными глазами в мои ботинки:
-Так вы ещё и без бахилл?! Да если вас сейчас главный врач увидит, то мы без премии останемся!
И она забилась в судорогах...


Любов - зубний біль в серці!
(С.Б.Александров-Снігур)

А ви вірите в любов з першого погляду?
А в любов з першого разу?
Любов - це зубний біль в серці!
Почуття і емоції буквально захльостували мене! Я дозрів!
Двері тихенько скрипнули і я боязко заглянув до неї...
- Ви мені дуже потрібні! Без вас не можу! - я вклав у свою промову всю свою чарівність...
Мені довелося її мотивувати...
Я навіть жартома пообіцяв, що одружуся з нею... і зроблю щасливою... І вона відразу впустила мене до себе... І що тут почалося!... Хоча, все вийшло начебто цілком природно...
Я раптово відчув запах її парфумів... Мені хотілося... та просто були вже життєво необхідні дотики її ніжних рук! Кров пульсувала у всіх органах...
Під витонченим приталеним халатиком я подумки домальовував форми її досконалого(жіночого!!!)тіло... Вона була неповторна! Лань! Богиня!
Таз - як сердечко з листівки! Статура як у прекрасної гімнастки або стюардеси! А очі глибокі, як гірські озера...
Особливо лівий!
Я її обожнював і жадав,
занурившись в атмосферу релаксу...
Я був у ній абсолютно впевнений, адже ми все спокійно обговорили...
Я був першим чоловіком!
Вона попросила мене лягти у величезне крісло і відкинути голову назад, а сама сіла впритул до мене і злегка натискала зверху...(так ритмічно!) своїми грудьми...
Від такої неймовірної і поспішної близькості я розумів, що її можна і треба любити... практично, профілактично і систематично...
Що тут почалося! Це сплетіння рук і ніг! Ця легка тремтіння по тілу! Це так хвилююче! Так заворожуюче! Не мені вам розповідати, якщо вам вже є вісімнадцять!
Вона входила в мене... багаторазово...
І так майстерно! Так неупереджено! Так! Так! Так! Так!
Я віддався їй цілком і повновладно! І після кожного разу вона збентежено називала мене божевільним... Так! Я кричав! Тому, що вже не було сил терпіти!
А потім...- все наростаючий біль... Вона кілька разів просила прибрати мову... Потім чисте світло... Все! Більше нічого не пам'ятаю... Кудись провалився...
Тільки кров... на серветці... І вона скінчила!
Після всього, що було між нами... вона зняла з обличчя захисний екран і маску і запитала низьким грудним голосом:
- А завтра... зможете прийти? Після роботи?
Я збентежений і знесилений мовчав.
- Нічого не їжте і не пийте мінімум дві години!- продовжувала стоматологиня.
Виявилося, що вона лікувала мене без знеболювання! Так як у мене був відсутній страховий поліс...
А наостанок, знімаючи рукавички, вона раптом як заголосить на одній ноті... хвилини на три!...
Я навіть подумав, що у неї кнопку оргазму заклинило. А вона вперлася виряченими очима в мої черевики:
-Так ви ще й без бахилл?! Та якщо вас зараз головний лікар побачить, то ми без премії залишимося!
І вона забилася в судомах...