Попередня частина: http://proza.ru/2020/12/27/74
Осінняя сльота
зимовою буває,
як січень за вікном
і у душі гряде,
та наче восени
тумани розсипають
і диха ними ніч,
і ранок з ним буде.
І тут, і там ліхтар
видніється здалеку,
а вранішня сльота
хвилями струменить,
у тому тумані
сіріє світ далекий
і дихає сльота,
і проминають дні.
Проходять тут роки,
краплинами зринають
і десь удалині
видніються хребти,
але нам ліхтарі
у темряві засяють
і осявають шлях
в сльоті, і у житті.
Продовження: http://proza.ru/2021/03/07/1814
7.01.2021-14.01.2021.
Світлини: Pyvovar Pavlo
Руслан Марцінків:
“Івано-Франківськ – це…
Краса за будь-якої погоди.”
Осенняя слякоть зимней бывает
© Copyright: Светлана Борщ, 2021
Свидетельство о публикации №221011402138
Свидетельство о публикации №221011402138
Рецензии