Майдан

Слушайте песню:

https://www.youtube.com/watch?v=gbNUOhaoJOY
(ссылку окрасить, скопировать и ввести в окно поисковика)
_______________________________________________


Не доведи довiр’я* до майдану,
i сам до тої гранi не дiйди.
До ненавистi, нелюбовi стану,
не доведи нас, Боже, до бiди!

До братовбивства… Що бувае гiрше?!
Брат проти брата, на брукiвцi кров.
Тi  хлопцi не побачать сонця бiльше.
Там, на майданi, полягла любов

Всi бiди на землi вiд нелюбовi.
Так запитай себе, чи любиш ти?
Вся істина живе у Божiм Словi.   
Через Любов до iстини дiйди

Горять покришки,
чорний дим клубиться.
Народ, доведений до вiдчаю, встає.
О, дайте раненому хоч роси напититься…
I мати помiж трупами снує

Для неї сонце на землi погасло,
пiд кулями її не гнеться спина.
Злетiли в небо птахи передчасно**.
Не покидай мене, коханий сину!..

Та простянiть одне одному руки,
брати i сестри, чи ж ви вороги?!
Достатньо матерям дiсталoсь муки,
кордони нашi – дружби береги

Одна рiка слов’янського народу,
єдина мова i пiснi єдинi,
брати i сестри жили разом зроду.
Ми – сироти на свiтi без родини

Не доведи довiр’я до майдану,
i сам до тої гранi не дiйди.
До ненавистi, нелюбовi стану,
не доведи нас, Боже, до бiди!

 *  - доверие
 **   - преждевременно 


                ЖНИВА

Жнива, жнива – співаю в повний голос.
Поля пшениці в сонячнім полоні.
I золотий дозрілий колос
в натрудженій твоїй долоні.

Пшеничний колос – то життя основа,
любові, миру, праці на землі.
Жнива, жнива – яке красиве слово,
які красиві люди – трударі!

Жнива, жнива – вiд пилу чорнi лиця.
Мама втомлена присiла на порiг
та попросила лиш води напиться.
Цей спомин через все життя пролiг.

Жнива, жнива – яка краса у слові!
Стернею стало поле за селом.
Самовіддача – вищий пік любові,
духмяний хліб i діти за столом.

Пшеничний колос – то життя основа,
Любові, миру, праці на землі.
Життя, життя  – яке красиве слово!
Які красиві люди – трударі!