Киото парк, а уже и декабрь

Попередня частина: http://proza.ru/2021/01/13/1786

Кіото парк, а вже і грудень,
застрягло листячко сухе,
покручене неначе штрудель,
соснина радісно прийме.

Наче на ниточках намисто
морквяно-жовте на гілках,
їх вітерець гойдає тихо
і залишає на голках.

Соснину прикрасили і березу,
і залишки дрібні трави,
уранці памороззю укриває,
фарбує у морозні кольори.

Дубок самотій серед парку
у листочки вбраний, шарудить,
неначе одягався він у шубку,
скидати взимку не спішить.

Продовження: http://proza.ru/2021/02/02/1958
2.01.2020-22.01.2021
Світлина Ігоря Винниченка:
“Парк Кіото. Грудень.”


Рецензии