М. Цветаева Мне нравится, что вы... на укр. яз
"МНЕ НРАВИТСЯ, ЧТО ВЫ БОЛЬНЫ НЕ МНОЙ..."
***
Приємно, що не мною хворі ви,
Приємно те, що хвора я не вами.
Тяженна куля рідної Землі
Не сплине вмить під нашими ногами.
Смішною бути медяно при вас –
Відвертою – не гратися словами,
Не червоніти душно повсякчас,
Коли стикаємось ледь рукавами.
Коли в обіймах інша при мені,
З відрадістю я спокій ваш ціную.
Ви ж мовчите про те, що у вогні
Мені згорати, бо не вас цілую.
Що лагідне моє ім’я, мій ніжний, ні
Вдень, ані в ніч ви не пригадуєте – всує...
Ніколи у церковній вишині
Для нас не заспівають: алілуя!
Спасибі вам без сумніву та мрій
За те, що ви – і в думці без провини! –
Так любите мене: за спокій мій,
За рідкість бесід в зоряні години,
За не-гуляння в тиші темряви,
За сонце, не у нас над головами,
Та що, – на жаль! – не мною хворі ви,
За те, що хвора я – на жаль! – не вами!
3 травня 1915 р.
************
Примечание НК:
Перевод - сентябрь 2019 г.)
************
Марина Цветаева.
Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Что никогда тяжелый шар земной
Не уплывет под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной –
Распущенной – и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.
Мне нравится еще, что вы при мне
Спокойно обнимаете другую,
Не прочите мне в адовом огне
Гореть за то, что я не вас целую.
Что имя нежное мое, мой нежный, не
Упоминаете ни днем, ни ночью – всуе…
Что никогда в церковной тишине
Не пропоют над нами: аллилуйя!
Спасибо вам и сердцем и рукой
За то, что вы меня – не зная сами! –
Так любите: за мой ночной покой,
За редкость встреч закатными часами,
За наши не-гулянья под луной,
За солнце, не у нас над головами, –
За то, что вы больны – увы! – не мной,
За то, что я больна – увы! – не вами!
3 мая 1915
************
Переклад Вікторії Бричкової-АбуКадум
Як добре, що не мною хворі Ви,
Як добре, що я теж не хвора Вами,
Що твердь материків і острови
Не попливуть під нашими ногами...
Як добре йти з фривольністю в ході,
Зі сміхом, і не гратися словами,
Бентежно не шарітися тоді,
Коли торкнемось раптом рукавами...
Як добре навіть те, що при мені
Спокійно обіймаєте Ви іншу,
Не зичите в пекельному вогні
Горіти, бо не вас цілую грішно...
Що ніжність імені мого, мій ніжний, Ви
Не згадуєте вдень й ночами всує,
Що промовчать над нами всі церкви,
Не пролунає твердо: "Алилуйя!"
Я серцем і рукою вдячна Вам,
Що Ви мене, не відаючи того,
Так любите: за рідкісні слова,
За спокій часу сонного нічного,
За наші не-прогулянки в траві,
За порізно овіяність снігами,
І що, на жаль, не мною хворі Ви,
І що, на жаль, я теж не хвора Вами...
************
Стихи.ру https://stihi.ru/2020/06/29/7814
Свидетельство о публикации №221020102107
А так приходится сравнивать.
С интересом.
Аэлита Ким 30.03.2021 18:37 Заявить о нарушении
С уважением -
Натали Калашникова 03.04.2021 13:45 Заявить о нарушении
С уважением -
Натали Калашникова 04.04.2021 13:10 Заявить о нарушении
Аэлита Ким 04.04.2021 17:37 Заявить о нарушении
С уважением -
Натали Калашникова 07.04.2021 17:05 Заявить о нарушении
С уважением.
Аэлита Ким 07.04.2021 17:11 Заявить о нарушении