Я бачив демонiв серед людей

Я бачив демонів серед людей.
Я бачив як ті розкривали крила.
Я відчував жорстокість їх ідей.
Я був інакший, свій серед тіней.

Вони ж були на вигляд теж хороші
Так само, як і люди, витрачали гроші.
Та виділяло їх серед людей
Відношення до світу і речей.

І мимоволі відчайдушно так.
Став несподівано я помічати
Що обирати з ким іти удаль
То можна дуже легко прогадати.

Твою довіру вони знищують ущент.
Примусять бути ким завгодно, ради Бога.
Одна дорога потім є для них
І то буде одвічная хвороба.

Намилуватися не можуть тим
Як люди розум через це втрачають
І хочеться побачити усе ж
Як цим істотам крила відрізають.

Настане день, настане відповідна мить
І всі вони почнуть зникати в полі
Тому що скільки можна вже
Терпіти крик людської душі у неволі.

Я був серед людей, і сподівався,
Що з демонами я назавжди попрощався.
Та в один день я янгола зустрів
І тоді геть здається одурів.

Я був щасливий, як не знаю хто.
Переді мною світ перевернувся.
Але насправді виявилось так,
Що то я просто на коханні послизнувся.

Я жив тим спогадом що більше рік.
Я не міг спати, прокидався рано.
Але тепер вже точно знаю я
Що демони, це не крихта обману.

Але із часом все це пережив
Хоча здавалося що груди розриває.
На допомогу друзі лиш прийшли
І стали ми чекати на облаву.

Але коли ти справжній і живий
Коли тобі немає що ховати
Тоді для тебе демонічний світ.
Як для дитини є солодка вата.

Я бачив демонів серед людей
Вони мене торкались непомітно
Мені здавалось що я спав,
Але вживу усе було помітно…

© Борцов Олександр
01.01.2017