Попередня частина: http://proza.ru/2021/01/17/1653
Ріки кам’янії,
звії сніговії
на них налітали,
снігу накидали.
Лиш припорошило,
далина премила,
сонце на світанку
у небеснім жбанку.
А може то Еос
з далини всміхалась,
шарфи кольорові
в небі простягала?
Полиски рожеві,
смужечки сині,
отакі привіти
послала землі.
Високо у горах
річка кам’яна,
прокидайтесь, гори,
дрімає земля.
Ласкаво промінням
сонце освітило,
греготи-річеньки
із снігом будила.
Хитались із вітром
тонкі гілочки
і гори величні
хмарні і сніжні.
Продовження: http://proza.ru/2021/03/14/2067
7.01.2021-7.02.2021.
Світлина Руслана Ткача:
“Краєвиди кам’яних рік-греготи.”
Реки каменные
© Copyright: Светлана Борщ, 2021
Свидетельство о публикации №221020800035
Свидетельство о публикации №221020800035
Рецензии