Без надежды, а все же надеюсь

Поэтические переводы

Леся Українка
Без надії сподіваюсь.

Эй печаль с облаками осенними!
Вновь весны постучалась мечта!
Уж-то в жалобном песнопении
Пролетят молодые года?

Нет, я смехом озябши, согреюсь,
В море зла от звенящей струны,
Без надежды, а все же надеюсь,
На раздолье родной стороны! 

И грустя на своем перелазе,
Насажу чернобривцы, мимозы,
Не бояться завять на морозе,
Лью на них свои горькие слезы.

И от слез сих горячих растает,
Потечет лед от солнца красна,
И цветочки взойдут и настанет,
Час веселый - родная весна.

И на гору безмерно крутую,
Буду камень большой поднимать
И неся эту тяжесть большую,
Песню весело б мне напевать.

И в ту пору лиху, непроглядную,
Не сомкну на минутку очей -
Отыщу звездочку ненаглядную,
Обладательницу темных ночей.

Ведь я смехом озябши, согреюсь,
В море зла от звенящей струны,
Без надежды, а все же надеюсь,
На раздолье родной стороны!
19.02.2021.

Contra spem spero! (Без надії сподіваюсь!)
 вірш Лесі Українки Contra spem spero!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!