Попередня частина: http://proza.ru/2021/02/08/35
Неждані подарунки гір –
наче простягся світ надій
і з-під навали сірої хмари
сонячний край виблискує згори.
Рожевосонячні його краї
світились ніжністю вгорі
і накривають гірський край,
здрастуй і сонце зустрічай.
Неначе сипалися із гори
пухнасті сірі перини,
вони ховали верх далекий,
ялинки доторкали і смереки.
Укриті снігом кам’яні вали,
наче кидав їх велетень згори,
а може справді накидав,
таку Чугайстер силу мав.
Як шурхотіло проти ночі щось,
а може розім’ятись довелось,
закінчиться розминки час
і буде тиша враз.
Смереки з памороззю до вершин,
морозний ранок так зустрів,
прокинеться гора ясна,
а навкруги – Карпати і зима.
Продовження: http://proza.ru/2021/03/21/2059
13.01.2021-14.03.2021
Світлина Руслан Ткач:
“Гоборянська, не очікуване задоволення.”
Карпаты и зима
© Copyright: Светлана Борщ, 2021
Свидетельство о публикации №221031402067
Свидетельство о публикации №221031402067
Рецензии