Дождь и вакцина

Дощ нескінчений ллє і краплями стікає,
картини мокрі залишає на вікні,
а може це коронавірусна біда втікає,
забравши за собою лиха всі?

Але вона сама по собі не зникає,
тоді, як лише пам'ять-антитіло є,
яким буде у тебе, звідки пам'ятає,
вирішувати слід тобі і це.

Чим більше їх – людей з антитілами,
тим швидше пандемія розпочне відхід,
а як вакцин не хочеш, не приймаєш,
то ще нескоро світ збудеться бід.

Тож уперед давай, невидимая зброє,
із антитіл дрібних, невидимих для нас,
якщо вакцини вже створили й роблять,
собі і ближнім захист слід приймать.

Собі, а чи комусь, бо ближнього любити,
нелегко це бува, для ближнього зроби,
спин для хвороби вакцинацією створять,
тому для себе й ближнього прийми.

Дощ нескінчений ллє і краплями стікає,
і знов до входу прибува нова швидка,
якщо себе й когось оберігать бажаєш,
саме для цього вакцинація прийшла.

15.03.2021-18.03.2021
Світлина автора.


Рецензии