Кубик Герман Монолог

Кубик Рубіка.

Звичайнісінька дитяча забавка. Механічна головоломка--математичне диво – магічний куб. Класична модель  - три на три на три. Шість різнокольорових граней розділених на девять менших квадратів. Білий, зелений, червоний, синій, жовтий, помаранчевий – вже у цих кольорах наче закодована сутність буття. Так, так… Приємний на дотик – швидко зігрівається у долонях , виблискуючи глянцевими боками, провокує на дію.

Кажуть, якщо викласти всі комбінації кубика Рубіка за кінці вздовж однієї лінії, то довжина цієї лінії становитиме 261 світловий рік. Це все дуже цікаво, але цей конкретний кубик був єдиним у світі. Як він потрапив до рук Германа Електа ніхто не знає, але сам чоловяга знайшов його серед своїх старих речей, що чомусь з часів його юності зберігались на горищі.


Ніхто, окрім Вищої Ради Простору Істини. Тільки там було відомо, що під начебто простяцькою штукою, яких на Землі було продано з 300 мільйонів екземплярів – було замасковано пульт активізації планети  Реклостер – рукотворної близнючки Землі, що збудована була на орбіті Сатурна  й чекала свого часу, щоб почати приймати землян. Світлові роки, що мають на меті потрапити у точно визначений час –простір-душу-руки, зберігались у цьому невеличкому кубику. Одна з плівок зеленого кольору була трохи здерта – вона мала по контуру точну конфігурацію найбільшої гірської системи Реклостера.

Герман Елект.

Років пятдесяти, житель великої Європейської столиці, бездітний холостяк. Варіюючи парубкування з запоями, Герман був місцевою знаменитістю. Випивши зо три кухлі пива, він починав розважати своїх друзів оповідками про свої пригоди у різних світах, стверждуючи, що він – один з членів команди астронавтів Всесвітньої Експедиції зорельоту «Н3KR86Серпень». Найгучніший регіт стояв над компанією саме тоді, коли Жорік, як звали його товариші по чарці, промовляв бортовий номер свого «зорельоту».

Тоді лисина нашого героя починала пітніти й вкриватися мілкою росою. На такий випадок Герман мав у кишені картату хустинку, яка чомусь викликала ще один непідробний приступ реготу. Насправді, оточуючі знали, що Елект далі окраїн Києва ніколи не потикався, працював слюсаром на збанкрутілому заводі, отримував невелику зарплату та й користувався неабиякою популярністю у старлєток, що любили називатись бізнес-вумен. Жінкам, мабуть, подобається, коли мужчини вішають їм на вуха всіляку романтично-фантастичну дурню.

Монолог.

Мушу, друзі, зізнатись, що всі мої оповідачки про космічні подорожі – то тільки метод отримати увагу жінок. Роблю я це вправно, та ще й отримую від того задоволення. Ні, я не розповідаю їм нічого такого – достатньо в компанії чоловіків того. А останні вже самі розносять про мене ту славу… Хитрий спосіб, чи не так? Справді, дав бог чоловікам яйця, та не дав їм й крихти жіночого розуму.

Жінки мене не припиняють дивувати – сьогодні вона у тебе в ліжку, а завтра навіть погляду не кине в твою сторону – дивні створіння й такі всі, на відміну від чоловіків, різні, аж моторошно іноді стає. Чоловіки один від одного відрізняються тільки своїми іграшками. Не вірите? То ви просто неуважні. Поспостерігайте. З’явиться багато чого такого, про що ми могли б поговорити.

Так, звичайно, якщо випивка за ваш рахунок. Ні, я не курю – кинув, коли дізнався, що куріння притуплює нюх. То й що з того?…е..не кажіть – ми, самці, шукаємо собі самиць тільки по запаху, а не чи як інакше… а як я, з притупленим нюхом знайду свою самицю? Так, справді, я нежонатий, але мене любили, а дехто з жінок – по-справжньму… чи вміємо ми, чоловіки, кохати – ні, кажу я вам й готовий довести навіть ціною свого здоров’я!

Так, але випивка за ваш рахунок… Ми, навіть,  уві сні не можемо бути самі собою. Я, наприклад, не бачив себе ні разу з кухлем пива, трошки підпитим, у мятій сорочці й риблячим хвостом, що стирчить з кишені. Ні. Я завжди уві сні літаю. Польоти уві сні – то є моя найвища насолода та й мій найбільший кошмар. Бо мушу прокидатись. Бо мушу у час пік їхати у метро. Бо мушу… та чи мушу? А може то, що зараз зі мною відбувається – то все сон? Якби знати. Чого я хочу найбільше?

Здогадайтесь…

Але випивка за ваш рахунок!...


Рецензии