Знайда

Живу я у селі.Влітку своїх четвероногих друзів я годую на вулиці.У нас один кіт,дві кішки,одна із котрих має свою копію - доньку.Всі вони потрапили до нас дивним чином. Мурчика мама підібрала під магазином,Муся дісталася від сусідської кішки,яку залишила хазяйка,виїхавши в інше місто.Рися приблудилась взимку,будучи вже дорослою.Дуся,як я вже казала,її донька,яку чомусь з трьох кошенят ніхто не забрав.Втім і дуже гарно!Дві ці сіро-плямисто-смугасті очаровашки складають прекрасний тандем!За ними весело спостерігати,коли вони разом грають.А ,ще,дивлячись на цю парочку,розумієш,дійсно існує котяча любов.Вони один одного звуть,миють один одному мордочки.Рися турботлива мати,приносе доньці на сніданок то мишку,то пташку.Так ось,часто мої усаті-смугаті залишають їжу в мисці.Знаючи про це,собаки і коти з інших дворів приходять у гості доїдати залишки,тому незвані прибульці для нас не диво!Сьогодні в мій прекрасний літній ранок серед щебету пташок ,шелесту дерев увірвався дивний звук!Прислухалась,скиглення цуценя,звук став посилюватися!Виглянула з вікна - поміж квітковою клумбою по стежці швидко дріботіла маленька собачка.Я вийшла на вулицю.На лавці безцеремонно розваливсь Мурчик,нібито і ніякого шуму не чув.Пройшлась під вікнами,нікого немає."А-думаю,-втік,ну і добре,мамі менш проблем!"Починаю розмовляти з Мурчиком,розповідати йому,який він вродливий і розумний,хвалю,хоча влітку від його вроди залишається лише морда,а тулуб з хвостом без довгої шерсті з підшерстком схожий на мотузку.Кіт у відповідь починає "викаблучуватися",гойдатися в різні боки на спині,тертися головою о мою руку.В відповідь на похвали між хатою і кущем гліцинії чую знов
легке скиглення.
-Ага,ось ти де!
Маленьке цуценя ображено дивиться на мене і ніяк не хоче вибиратися из засіди,повністю ігноруючи мої кутя-кутя,на-на-на!"Приношу з дому шматочки ковбаси,кладу,ледве пробираючись крізь зарослі рукой,біля мордочки.Цуценя демонстративно відвертається в другий бік,кладу знов новий шматочок,знов така ж пісня!Нічого собі,який гордій!Відходю.Почуття голоду цуценятка все ж таки переборює гординю,ковбаса з'їжена!
Вже навколо місяця я мрію про спаніеля,ну все думаю:"Ось і заміна породистої собаки,та й ще і заощадимо!" І тут думка,яка вгоняє в паніку:"А вдруг це теж дівчинка!У нас вже дві кішки,які  часто народжують,і ця буде народжувать!Моя матуся цього не переживе!"
Немов відповідаючи на мої невеселі думки,гість приймає таке положення,яке заперечує моє припущення!Фух,ур-р-р-а,хлопчик,мама буде задоволена!
Біжу,зву матусю.Гукаємо тепер вже разом - маленький гордій виходе із засіди!Хоча більш він схожий на Чудо-Юдо!
Брудні "по лікті" лапи,шерсть,вкрита насінням бур'яну,блохи,два кліщі  у вухах - все це було змито спеціальним шампунем і вичесано гребінцем.Цуценя почало на очах перетворюватися,ми з мамою застили в подиві,виявляється цуценя чисто-біле!Красунчик!Причому,усі прцедури" хлопець"переніс терпляче,немов,розуміючи,що тепер вже його не кинуть і не зрадять!
Назвали ми його Умкою,а як ще?Він біленький з чорним носиком і маленькими допитливими оченятками,немов полярний ведмедик із мультика!