Суперечка

-Хай там як, але я вважаю, що серед нас двох я — найголовніший, — Правий ролик зухваловато дивився на брата-близнюка.

-Чого це раптом? Ми ж з тобою однієї крові, тобто, пластмаси: ти та я, — здивувався Лівий ролик.

-Ну от диви: Господар завжди першим вдягає мене.

-Тю, то й що? Йому так зручніше. Багато хто з людей так робить.

-Ти не замислювався, чому? А я тобі скажу: бо поважають! А коли поважають, пропускають уперед. Далі: Господар завжди відштовхується мною, коли рухається.

-Але ж на мене він також спирається! — пластикові щоки Лівого почали трохи червоніти від злості.

-Але ж я його головна опора!

-А я…— розлючений Лівий не міг підібрати слова.

-А я…— Правий піддражнював близнюка, бо відчував свою надзвичайність.

І зав’язалася бійка: шнурок за шнурок, колесо за колесо, пластик за пластик. Такий собі роликовий Армагеддон. У цей момент на галас прибіг Господар:

-Хлопці, що ви робите? А ну охолоньте. Що тут у вас сталося?

-Та от я кажу своєму братцю Лівому ролику, що я у нашій парі найважливіший. А він не бажає визнавати мене за головного.

-Смішні ви, хлопці, влаштували тут побоїще бозна за що. Уявіть, якби одного з вас не було, як міг би я їздити?

-Хм…— замислився Лівий.

-Хм…— усвідомив свою неправоту Правий.

-Ви для мене однаково важливі. Не буде Правого, я не зможу кататися на Лівому. Заберіть Лівого — і як мені кататися на самому лише Правому?

З тих пір брати-ролики помирилися і більше не сперечались, хто з них важливіший. Вони зрозуміли: Господар цінує кожного з них.