Мене, звичайно, іноді дивує,
Коли від українців вимагають,
Якісь оскаженілі люди,
Якою мовую у ненці розмовляти.
При этом сами говорят с акцентами,
Далёкими от чистой украинской речи,
Едва скрываемы в словах и желчь и ненависть,
Что б им ответили да в Запорожской Сечи?
Козацька вольниця - єдине братство вільних,
Де білорус, і рус, і українець,
Вірмен, еврей, татарин - безліч інших,
І горе й радощі суспільно всі ділили.
В одном строю сражались за свободу,
В боях друг другу спины прикрывая,
Из одного котла хлебали борщ и воду,
И так же дружно все сивухой упивались.
Бувало все, крім той дурні сучасної,
В якій вбачаю прояви фашизму,
Щоб різномовність якось заважала,
В бою прикрити побратиму спину...
Кто говорит нам - титульная нация,
Одно из двух - или фашист, иль идиот,
Единство - сила межнациональная,
И украинская не нация - народ!
Единство та фашизм
© Copyright: Алексей Спартаков, 2021
Свидетельство о публикации №221050500952
Свидетельство о публикации №221050500952
Рецензии