Я би порівняла прихід осені з дорослішанням. Так багато речей стають більш зрозумілими. Що марно шукати винних у своєму нещасті: ти нещасний лиш тому, що егоїстичний. Що твої найбільші життєві розчарування пов`язані з завищеними очікуваннями і вимогами до людей, які тобі нічого не зобов`язані: ані розважати тебе, ані рятувати тебе, ані любити тебе. Що людська натура – жадібна і ненаситна, і нема більшого гріха, ніж самозакоханість: це вона знаходить виправдання твоїй ліні, вибухам гніву та сприйманню всього як належного. Що здобуття внутрішньої рівноваги і чіткого бачення, куди ти рухаєшся – це величезна перемога над собою. Що бездоганна імітація чужого життя не приносить бажаного задоволення; по-справжньому щасливим стаєш, коли віднаходиш самого себе, збираєш докупи всі деталі та елементи і стаєш цілісним. Що вміти вчасно озвучити свою думку – цінний дар. Що вміти вчасно змовчати – дар ще цінніший. Що кохання не має нічого спільного з ревнощами: якщо людина йде від тебе до когось іншого, значить вона тобі не підходить і просто займає місце того, хто підходить. Що всі найбільші життєві трагедії з часом перетворяться на попіл, згадку, що будь-який біль проходить – навіть той, який в цю саму секунду розриває на шмаття твою випотрошену душу. Що ми ніколи нікого не втрачаємо, бо ніхто нікому не належить. Що більшість спогадів існують лиш для того, щоб так ними і лишитися. Що всі питання в першу чергу треба ставити собі. Що відповіддю на будь-яке з них буде одне слово – Любов. Проста, чиста, щира, безумовна, жертовна, без хитрощів, намагань перевчити, перевиховати, нав`язати свій світогляд. Що ти народжений бути не слабким, ображеним на усе і усіх, а щасливим і сповненим світла. Що ти маєш право не приймати правила жорстокої життєвої гри і цілком здатний придумати власні. Що найвища майстерність в житті - оволодіти мистецтвом терпіння. Що все приходить саме тоді, коли настає потрібний момент. І що, врешті-решт, не люди вирішують, хто ти і який ти; це залежить тільки від тебе. Ти обираєш, що носити в собі: попіл та порожнечу чи спокій та радість.
Ось така вона, моя двадцять четверта осінь. Осінь прозрінь та відкриттів.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.