Екзит-поли та тренди освiти

Тільки-но ознайомилася з матеріалами екзіт-полу місцевих виборів 2018 р.
Дивує поділ інформації на меншу кількість категорій, ніж їх мало б бути.

По-перше, фактична кількість невдоволених реформою освіти, вищої школи зокрема, значно вища, ніж вказано в матеріалі на сайті dif.org.ua

Не вказані причини такого невдоволення серед освітян та обдарованих студентів, а саме:

Більшість студентів та викладачів вишів України наполягають на посиленні режиму кібербезпеки в вишах, але без жорсткого цензурування контенту. При цьому основним джерелом руйнівних кодів та програм традиційно вважається РФ, хоча насправді деякі "майстри" країн Східної Азії генерують шпигунські програми з набагато складнішою системою шифрування, а також складні форми ransomware/malware/fishing websites.

Наслідки таких онлайн-демаршів складніше ліквідувати, ніж  раптовий шоковий напад російських програм - азійські розробники частіше користуються нечіткою логікою, мають високорозвинене діалектичне мислення, краще обходять фільтри та, як правило, в свої рекламні оголошення час від часу додають як дезінформацію, так і кілогери різних типів.

З іншого боку, примусове невмотивоване закриття доступу до міжнародних наукових баз даних аж ніяк не сприяє прогресові - саме такої думки насправді дотримуються приблизно 12% опитаних молодих науковців зі ступенями від бакалавра до доцента, які наполягали на анонімності опитування і навіть не завжди були готові ділитися своїми контактами.

Не вказаний  в цьому опитуванні запит української молоді на високоякісну технічну освіту, що включає в себе енергетику, архітектуру, інженерію, макроекономічні дослідження, всі форми IT, в тому числі веб-дизайн, агротехнології.

Найпрогресивнішими галузями інтересу для студентів та деяких старшколасників приватних гімназій станом на 2016-2018 рр. є вищезгадані технічні спеціальності, теоретична фізика, історія, соціологія, географія, геодезія, неорганічна хімія, біотехнології, фармацевтика.

Освітня реформа - це завжди стрес для суспільства, навіть якщо вона є прогресивною та корисною.

Наприклад, скасування дипломів з відзнакою може призвести до тимчасового падіння мотивації студентів та молодших наукових працівників до досліджень, а щодо академічної незалежності вишів, то часто на неї так чи інакше впливають економічні чинники, такі як нестабільна міграційна ситуація, мультикультуральність соціуму, технологічний прогрес, який, як правило, не сприяє читанню довгих монографій навіть обдарованими молодими науковцями.

Освіта, отримана похапцем - це ще не найбільша проблема.

Талановитим студентам та молодим науковцям з Півдня та Сходу України заважають інтегруватися в життя на Півночі чи Заході України саме стереотипи про певні області:

"міф про кримінальну Одесу", "про індустріальний Донецьк", "про інтелектуальний Харків", "про затишний Львів".

Звісно, у кожного з цих регіональних центрів є своя аура, свій імідж, але насправді все ще складніше.

Соціологи системно оминають питання реального релігійного розмаїття в Україні, зводячи його до 4-5 основних позицій. Насправді в Україні можна знайти науковців-прагматиків, які дотримуються певних ведичних ритуалів, бізнесменів-інвесторів, які займаються рунічними практиками, пастирів УГКЦ з відмінним знанням вищої математики, мандрівників-патріотів, які практикують дзен, діячів мистецтв, які цікавляться Кабалою або західноєвропейською алхімією.

Так, це, скоріш за все, менш ніж 2% населення, але важко назвати цю цифру статистично незначущою. Такі релігійно-філософські меншини також є частиною суспільства і подекуди мають важелі впливу на соціальні процеси.

В таких альтернативно-філософських та альтернативно-релігійних спільнотах навряд чи є люди, які вірять у "теорію пласкої Землі", але є люди, які вміють чітко артикулювати та пояснювати свою картину світу.

Щодо політичного вибору таких громадян, він може бути досить пластичним, типовими є або настанова на реальну представницьку демократію з елементами soft power, або навіть віра в реставрацію культурно-історичної спадщини стародавніх аристократичних родів Західної Европи.

Ці рухи важко назвати дисидентськими, вони, скоріш за все, є нонконформістськими та поступово позбавляються політичного абсентеїзму.

Чому важливо зважати на філософські погляди опитуваних? Тому що люди, які  вміють пояснити собі та своєму оточенню свої цінності, свій світогляд - це діамантовий потенціал нації, її живий та неозорий скарб, а отже й освіта для них повинна бути якісною і, скоріш за все, частково персоналізованою, з великою часткою інтерактивності.

В цілому, вказаний на сайті екзит-пол є досить точним, але деякі категорії населення не були вказані або їхні відповіді на запитання могли бути неправильно класифіковані при обробці великих даних. Також до екзіт-полу не ввійшли дані про кандидатів-самовисуванців на місцевих виборах, які отримали менш ніж 2-3% голосів, але створили нестандартні кампанії та складні, науково виправдані  та гармонійно побудовані політичні програми.

Цікаво читати такі соціологічні дані та порівнювати їх зі своєю референтною групою.

Дякую фонд "Демократичні ініціативи" за матеріали для роздумів і сподіваюся, що мій коментар вважатиметься доречним.