Кумедно та сумно

Кумедно та сумно бачити "зворушливі спроби" російськомовних чоловіків радянського віку намагитися дивитися на сучасних молодих дівчат/жінок крізь маскулінно-сексистську квазіліричну оптику, наприклад, пишучи від імені героїні якісь тексти про любов онлайн. Вони дійсно вважають себе супер-емпатами.

Нібито кожна дівчина мріє про кохання.

Ми, молоді освічені українки, здебільшого взагалі не маємо часу на флірт, побачення, служби знайомств, бо у нас одвічне коло "робота-творчість-активізм".

Ми вже як американки - тільки бізнес-ланчі та (до недавніх пір) рукостискання.

Тепер вже і цей жест іде в минуле.

Називайте це параноєю, називайте хворобливим працеголізмом, називайте гаптофобією, соціальним аутизмом - ми не віримо в ці  тенденційні діагнози. Ми відбудуємо країну, ні перед ким не схиляючись, а тільки силою мудрості, дружби та технологій.

Відбудова країни - це не тільки про кошти. Це, в першу чергу, про гідність. Краще тримайтеся від нас подалі ;) 


Рецензии