Мiжнародний день архiвiв

“Розумна людина завжди повинна пам’ятати про те, що, будучи нащадком минулого, вона, одночасно, є батьком майбутнього” – Герберт Спенсер, англійський філософ і соціолог.

Нас часто налаштовують на те, щоб ми жили тільки сьогоденням.
Потрібно поспішати бути успішними, демонструвати високі результати в роботі та ідеальні родинні взаємини. Потрібно знати, які зараз тренди в моді, науці, бізнесі. Потрібно пам'ятати про дні народження друзів та знайомих, вітати їх з професійними святами.
Все це, звичайно, чудово, але чи не втрачаємо ми дещо, поки живемо бурхливою сучасністю?


Дійсно, наші образи самих себе - це джерело знань, натхнення, енергії.
Минуле України - невичерпний океан досягнень, перемог, трагедій, відкриттів, винаходів, шедеврів. Багато з нас мають ґрунтовний інтерес не тільки до подій власного дитинства, а ще й до свого походження - до подій, які стали причиною появи роду, до питань участі наших пращурів у розбудові України, їхніх пригод, ідей, іміджу в суспільстві.

Дуже довго (протягом десятків років радянської влади) люди були позбавлені доступу до архівних матеріалів. Дехто, хто все ж-таки знайшов якісь дані, міг бути неприємно вражений тим, як зображені його пращури. Можливо, прапрадіди деяких нинішніх доцентів були неписьменними, а нащадки запорозьких козаків чомусь слухають джей-рок та займаються косплеєм.

Так, у світі кліпового мислення та імпульсивних покупок звертатиися до історичних джерел спочатку непросто або дивно, але потім цей пошук починає затягувати.

Часто упорядники архівів ділять людей на звичайних та непересічних, додають до скарбниці історії тільки надважливі події та не зважають на малі дива кожного дня, що їх можна знайти в парафіяльних книгах, муніципальних звітах чи особистому листуванні. На мою думку, саме тяглість у зображенні минулого країни, послідовність, детальність викладу подій, відсутність перерв у змалюванні тієї чи іншої епохи роблять державні архіви достовірними, глибокими та цікавими.

Наш час колись також стане історією, і від щоденного вибору кожного з нас, активності, професійності, мудрості, далекоглядності, таланту залежатиме те, якими ми запам'ятаємось нашим нащадкам.


*День працівників архівних установ відзначається в Україні 24 грудня, але влітку наші співвітчизники та навіть гості країни доволі часто звертаються по матеріали з архівних зібрань.


Авторка ставиться до архівістів з великою шаною і сама вперше отримала доступ до архівних матеріалів в 11 років завдяки підтримці своєї родини.

Ілюстрація - та, яку створив Mark Cruzat