Ремонт дороги

Одеса.
Ніч наприкінці травня.

Галас.

Заклади розваг насолоджуються поверненням до функціонування. Щасливі посмішки відвідувачів поступово переходять у бучний не дуже тверезий регіт.

Шукаю книги або ж цитати (так, уночі, бо вночі більшість людей частіше говорять правду).

Шанована в минулому одеситка скаржиться на життя. Уважно слухаю.

Її чарівна маленька донька вередує, бо хоче відзначити свій день народження влітку, на додачу до зимового. Мати не дає дитині такої можливості.

А може, таки впровадимо декілька календарів в Україні?

Переваги:

1. Зниження напруги в суспільстві.

2. Реальне шанування внеску етнічних меншин у культуру України.

3. Нові свята - нові туристичні маршрути, нові робочі місця.

4. Практична саморефлексія "експлуататорів" та "експлуатованих" стає видимою саме в святкові дні.

5. Більше свят, бодай місцевих - це більше символічного капіталу в країні.

6. Жити за кількома календарями водночас означає бути багатозадачним фахівцем.

7. Свято - не відсутність роботи, а час на коригування помилок, у тому числі - когнітивних викривлень.

8. Наука під час свят нехай працює, але без ексцесів та брутальности.

До чого тут ремонт дороги?

На дорозі стояли ми з респонденткою (я була в масці та без диктофона), і нас про ремонт не попередили - ані повідомленням в соцмережах, ані витягом з указу.

Бажаю читачам репортажу легкої вдачі та процвітання, а також завжди шанувати в собі внутрішню малечу, мудру та активну.